Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір
Две стороны влияния развития туристической индустрии на сохранение этнической самобытности Карпатских гор Статьи
Ще одна проблема яка назріває з розгортанням туристсько-рекреаційної діяльності в сільських населених пунктах та їх околицях. Турист, який зробив свій вибір на користь означеного місця відпочинку, не буде постійно перебувати в оселі чи на території турбази. Він, звичайно ж буде проводити свій відпочинок у тій формі, яка йому до вподоби, або в такій, що реально можлива в даній місцевості. Тим більше, що у рекламних путівниках в галузі відпочинкового туризму в сільській місцевості, практично повсюдно пропонується широкий вибір туристсько- рекреаційної діяльності – рибалка, купання, полювання, їзда верхом, збирання грибів та ягід. При стихійному, неконтрольованому розгортанні означеної діяльності за короткий час, вона з “лагідного кошеняти” перетвориться на “дикого хижака”, управляти яким, згодом буде дуже важко. Проблема туристсько- рекреаційного навантаження на ландшафти ще досить мало вивчена та розкрита. Її вирішення має відбуватися в тісній співпраці всіх зацікавлених, у розвитку туристичної індустрії на селі, сторін – самих сільських господарів, інвесторів, що вкладають кошти в розбудову відповідної інфраструктури, керівництва сільськими громадами, туристичних підприємств, які займаються організацією відправки туристів на відпочинок у село, та ін. До такої співпраці доцільно залучати навчальні заклади, Центри зайнятості, які ведуть підготовку та перепідготовку населення відповідно до потреб ринку праці в відповідних регіонах. З розвитком туристичної інфраструктури різко зросте потреба в таких професійних кадрах, як повар, бармен, адміністратор готелю, покоївка, перукар. І, якщо така професійна підготовка в навчальних закладах в даний час ведеться на досить високому рівні, то інструкторів-провідників, не готує жоден освітній заклад. Це логічно, адже саме такі кадри потребують специфічної підготовки. Кваліфікація такого спеціаліста потребує знань та навиків із таких сфер освіти, як фізична культура, психологія, медичні навики (на рівні молодшого спеціаліста), географії, культури та ін. Підготовка такого роду фахівців можлива не стільки в освітніх закладах, скільки через систему організації та проведення курсів при Обласних управліннях (відділах) з питань туризму в межах Методично- консультативних центрів. Робота їх була започаткована структурами Укрпрофтур, ще у 2002 році, але нажаль так і не знайшла фінансової підтримки та свого логічного продовження.
Источник: Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір / Опубліковано: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат”. Рахів, 1-5 вересня 2005р. – С. 56-61. : http://tourlib.net (использовать материалы возможно только в личных не коммерческих образовательных целях. Все права принадлежат их авторам)
